 Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Кузьмичев С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
| 1. |
Кузьмичев С. А.
Техника "break-junction" применительно к слоистым сверхпроводникам [Електронний ресурс] / С. А. Кузьмичев, Т. Е. Кузьмичева // Физика низких температур. - 2016. - Т. 42, № 11. - С. 1284-1310. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2016_42_11_6
Приведено комплексное исследование контактов сверхпроводник - слабая связь - сверхпроводник, получаемых с помощью техники "break-junction" в слоистых сверхпроводниках. В зависимости от прозрачности барьера техника позволяет реализовывать методы туннельной и SnS андреевской спектроскопий для прямого определения величин сверхпроводящих щелей, характеристических отношений БКШ и температурных зависимостей щелей в купратах, дибориде магния и железосодержащих пниктидах и халькогенидах. На основе полученных данных можно оценить величину анизотропии щели и константы электрон-бозонного взаимодействия. Обсуждены преимущества и трудности техники "break-junction"; продемонстрированы такие сильные стороны методики, как возможность ее использования для исследования оптических фононных мод в высокотемпературных сверхпроводящих купратах и для создания контактов селективной прозрачности в Mg1-xAlxB2.
| | 2. |
Кузьмичева Т. Е.
Параметры сверхпроводящих подсистем в диборидах магния и оксипниктидах железа по данным спектроскопии многократных андреевских отражений [Електронний ресурс] / Т. Е. Кузьмичева, С. А. Кузьмичев // Фізика низьких температур. - 2019. - Т. 45, Вип. 11. - С. 1366-1380. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhNT_2019_45_11_6
У багатощілинних надпровідниках фізичні параметри конденсатів визначаються як внутрішньозонною, так і міжзонною взаємодією. У разі двох надпровідних параметрів порядку, що знаходяться у межі слабкого зв'язку, найпростішим описом фізики такої системи є двозонна модель Москаленка та Сули, в рамках якої силу спарювання визначають чотири константи електрон-бозонної взаємодії. Зазвичай характеристичне відношення <$E 2 DELTA sub 0 "/" k sub B T sub C> більше границі теорії БКШ 3,53, що вимагає введення перенормування для <$E DELTA sub 0> або Tc в обидва БКШ інтеграла. Таким чином, в рамках моделі Москаленка та Сули необхідно оперувати як мінімум шістьма параметрами для опису двощілинної надпровідної системи. При цьому величини, які спостерігаються за допомогою різних методик, є суперпозицією внесків кожної із зон та міжзонної взаємодії, які зазвичай не вдається розділити в експерименті. Тим більше в експерименті неможливо ізольовано вивчати властивості кожної з надпровідних підсистем, тобто зробити це за відсутності міжзонної взаємодії. На відміну від розширеної для двозонного випадку теорії Еліашберга, модель Москаленка та Сули дозволяє максимально простим способом описати надпровідний стан мінімальним набором величин, що, безумовно, привабливо для експериментаторів. У будь-якому випадку вирішальним фактором надійності такої оцінки є пряме, одночасне та прецизійне вимірювання обох параметрів порядку в залежності від температури, що є складною експериментальною задачею. Спектроскопія багаторазових андріївських відбиттів дозволяє визначити залежності параметрів порядку <$E DELTA sub 1,2 (T)> безпосередньо без експериментальних спектрів динамічної провідності андріївських контактів. За одержаними експериментальними залежностями <$E DELTA sub 1,2 (T)> проведено фітинг в рамках розширеної моделі Москаленка та Сули та оцінено параметри таких надпровідних систем, як MgB2 + MgO, Mg1-xAlxB2, а також залізовмісних оксіпніктідів ReO1-xFyFeAs (Re = Gd, Sm:Th, La). Показано, що внутрішньозонний зв'язок сильніше міжзонного приблизно в 15 разів для дибориду магнію та в 10 разів для арсенідів заліза з максимальними Tc, причому це відношення зменшується разом з Tc. Оцінені власні характеристичні відносини для "сильних" зон становлять <$E symbol Ы~5,5> та 4,6 і практично не залежать від хімічного складу у дослідженому діапазоні <$E T sub c~>>~20> К. Для "слабких" зон це відношення є близьким до БКШ межі слабкого зв'язку 3,5.У багатощілинних надпровідниках фізичні параметри конденсатів визначаються як внутрішньозонною, так і міжзонною взаємодією. У разі двох надпровідних параметрів порядку, що знаходяться у межі слабкого зв'язку, найпростішим описом фізики такої системи є двозонна модель Москаленка та Сули, в рамках якої силу спарювання визначають чотири константи електрон-бозонної взаємодії. Зазвичай характеристичне відношення <$E 2 DELTA sub 0 "/" k sub B T sub C> більше границі теорії БКШ 3,53, що вимагає введення перенормування для <$E DELTA sub 0> або Tc в обидва БКШ інтеграла. Таким чином, в рамках моделі Москаленка та Сули необхідно оперувати як мінімум шістьма параметрами для опису двощілинної надпровідної системи. При цьому величини, які спостерігаються за допомогою різних методик, є суперпозицією внесків кожної із зон та міжзонної взаємодії, які зазвичай не вдається розділити в експерименті. Тим більше в експерименті неможливо ізольовано вивчати властивості кожної з надпровідних підсистем, тобто зробити це за відсутності міжзонної взаємодії. На відміну від розширеної для двозонного випадку теорії Еліашберга, модель Москаленка та Сули дозволяє максимально простим способом описати надпровідний стан мінімальним набором величин, що, безумовно, привабливо для експериментаторів. У будь-якому випадку вирішальним фактором надійності такої оцінки є пряме, одночасне та прецизійне вимірювання обох параметрів порядку в залежності від температури, що є складною експериментальною задачею. Спектроскопія багаторазових андріївських відбиттів дозволяє визначити залежності параметрів порядку <$E DELTA sub 1,2 (T)> безпосередньо без експериментальних спектрів динамічної провідності андріївських контактів. За одержаними експериментальними залежностями <$E DELTA sub 1,2 (T)> проведено фітинг в рамках розширеної моделі Москаленка та Сули та оцінено параметри таких надпровідних систем, як MgB2 + MgO, Mg1-xAlxB2, а також залізовмісних оксіпніктідів ReO1-xFyFeAs (Re = Gd, Sm:Th, La). Показано, що внутрішньозонний зв'язок сильніше міжзонного приблизно в 15 разів для дибориду магнію та в 10 разів для арсенідів заліза з максимальними Tc, причому це відношення зменшується разом з Tc. Оцінені власні характеристичні відносини для "сильних" зон становлять <$E symbol Ы~5,5> та 4,6 і практично не залежать від хімічного складу у дослідженому діапазоні <$E T sub c~>>~20> К. Для "слабких" зон це відношення є близьким до БКШ межі слабкого зв'язку 3,5.
|
|
|
Простий
Розширений
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
Пам`ятка користувача